Банківські операції з пластиковими картками

У 2006 році банк розпочав розробку проекта побудови єдиної інформаційної магістралі, яка становитиме основу як on-line сервісів, організації корпоративного доступу до мережі Інтернет, так і традиційних off-line служб, таких як внутрішня платіжна система, система контролю та документообігу. Також забезпечюється більш продуктивна робота вже наявних сервісів і нових можливостей: оперативна робота корпоративної пошти, надання on-line послуг информаційного серверу Reuters, забезпечення процесингу пластикових карток і роботи банкоматів. У середині 2001 році впроваджено єдину інформаційну магістраль до промислової експлуатації [50, 51].

У 2006 році в зв'язку із зростанням кількості клієнтів, крім розширення модемного пулу відбувалися і якісні зміни у віддаленому обслуговуванні клієнтів. Було почато розробку програмного забезпечення “тонкого клієнта” системи “Клієнт-Банк”. Це дозволить клієнтові здійснювати функції управління рахунком, маючи лише стандартний доступ до мережі Інтернет.

Розробка та впровадження високотехнологічних банківських продуктів АКІБ “УкрСиббанк” провадиться для підвищення якості обслуговування власних клієнтів і надання максимального обсягу інформаційних послуг, а також для забезпечення високої ефективності функціонування внутрішньобанківських технологічних та інформаційних систем.

Сьогоднішній стан ринку банківських послуг в Україні можна охарактеризувати як час формування професійних взаємин між виробниками цих послуг - комерційними банками і їхніми споживачами - фізичними і юридичними особами. Передумовами настання даного періоду з'явилося, зокрема, падіння прибутковості багатьох фінансових інструментів, припинення діяльності дрібних і неефективно працюючих банків, укрупнення банківських структур, що підсилює спеціалізацію багатьох комерційних банків по наданню визначеного виду банківських послуг і інші. Конкуренція, що зросла між комерційними банками на звужуючомуся ринку банківських послуг, привела до необхідності серйозної реорганізації бізнес-процесів і більш чіткого позиціонування на ринку з метою залучення нових чи стриманню “відходу” з банку старих клієнтів. Це виражається, зокрема:

ь у вивченні попиту та пропозиції банківських послуг у сфері функціонування конкретного комерційного банку і його позиціонуванню на ринку цих послуг;

ь у порівняльному аналізі прибутковості і витрат на надання відповідних банківських послуг і формуванні комерційної політики банку;

ь у створенні нових, конкурентноспроможних банківських послуг;

ь у такій організації роботи персоналу, що забезпечувала б підвищення якості і мінімізацію витрат, операційних і фінансових ризиків при виконанні конкретної банківської послуги.

Ці умови диктують нові вимоги до систем автоматизації комерційних банків. У першу чергу, це виражається в орієнтації автоматизованих банківських систем на інформаційне і функціональне забезпечення всього комплексу робіт, зв'язаних з реалізацією банківських послуг. Якщо донедавна актуальною була тема створення інтегрованих банківських систем, які б фізично поєднували інформацію і технічно забезпечували взаємодію функцій різних її підсистем, то зараз на перший план виступає концептуальна і логічна побудова АБС, природним образом роботи комерційного банку, що відбиває технологію. Зросла функціональність систем і їхнє значне ускладнення, що привело до необхідності переосмислення принципів побудови АБС для того, щоб їхнє освоєння і застосування не стало тривалим і трудомістким процесом. А для цього користувачу системи краще оперувати не колишніми термінами “підсистема”, “модуль”, “функція”, “база даних”, “список”, а цілісними поняттями “банківська операція”, “банківська послуга”, “банківський продукт”, “картотека платіжних документів очікуючих акцепту”, “договори на розрахунково-касове обслуговування” і т.д.

Перш ніж говорити про автоматизовану банківську систему, що відповідає запитам сьогоднішнього дня, необхідно, на наш погляд, дати визначення основним поняттям предметної області, що диктують вимоги до логічної побудови системи. Це зробити тим більше важливо, що в даний час багато фахівців банків і розроблювачі АБС тільки приступають до освоєння і формалізації базових понять, що лежать в основі функціонування сучасного комерційного банку. Актуальність визначення базових понять полягає також і в тім, що при систематизації й узагальненні понять предметної області -- у силу суб'єктивного підходу при осмисленні реальності -- навряд чи комусь можна буде розробити дефініції, що претендують на істину в останній інстанції. І тому визначення можуть розглядатися лише як пропозиція розуміти під термінами, що приводяться, зовсім конкретні речі [51].

Поняття “банківський продукт” є центральним при побудові сучасної АБС. Саме воно пов'язує у логічну послідовність дії всіх співробітників банку, що беруть участь у виконанні банківських послуг.

Автоматизована банківська система, що реалізує вимоги по автоматизації операцій з банківським продуктом, повинна забезпечувати досягнення визначених цілей. Оскільки характер робіт, пов'язаних з виконанням банківської послуги, досить різноманітний, то, як правило, досить широкий і склад виконавців банківської послуги, а склад цілей, що передбачається досягти, природно, не обмежується однією чи двома.

Широкий штат співробітників банку, зайнятих безпосереднім виконанням банківських операцій, здатний якісно й оперативно виконувати свою роботу при наявності в АБС таких засобів, що звільняють їх від необхідності аналізувати численні інструкції, що регламентують правила виконання операцій, і допомагають швидко виконувати свої обов'язки. Якщо в АБС присутні функції, що однозначно визначають банківські операції з усіма властивими ним обмеженнями, то робота персоналу з АБС стає більш простою і зручною. При цьому, зменшується операційний ризик неправильного виконання банківських операцій і мінімізується час на безпосереднє виконання цих операцій співробітниками банку [51].

Що стосується технолога банку чи адміністратора АБС, найчастіше виконуючого ці обов'язки, то їм необхідно бачити загальну картину створення і реалізації банківських продуктів. Тут питання функціонування АБС прямо стикається з організаційними аспектами в діяльності банку. Це -- питання керування доступом до даних і функцій системи, проблеми побудови бізнес процесів, узгодження дій різних служб і працівників банку і т.п [85].

Цікаво, що необхідність включення в концептуальну модель АБС поняття “банківський продукт” не завжди усвідомлюється розроблювачами систем автоматизації банків. І це з'ясовано -- всі АБС, більш - менш стійко представлені на ринку, споконвічно містять набір функцій, необхідний при виконанні операцій з банківськими продуктами. Так, можна помітити, що в багатьох АБС задана, як правило, єдина послідовність опису видів внесків фізичних осіб, однак при цьому існує несхожа на неї послідовність опису позичок і кредитів і зовсім відмінна від двох попередніх послідовність опису робіт при виконанні операцій з цінними паперами. Користувачу системи доводиться добудовувати подумки необхідні логічні зв'язки між розрізненими функціями системи з метою правильного їхнього застосування. Багато хто дозволяє використовувати АБС із користю для банку. Таке положення, проте, приводить, з одного боку, до необхідності залучення фахівців з розвинутим абстрактним мисленням (яких, по визначенню, набагато менше, ніж людей зі звичайними здібностями, і яких, отже, сутужніше знайти). А з іншого боку, така побудова системи є передумовою для здійснення численних помилок при роботі персоналу із системою, що збільшує операційний і фінансовий ризик виконання банківських операцій.

Викладена ситуація з концептуальною і логічною побудовою АБС могла б продовжуватися довго, тим більше, що помилки автоматизованих систем найчастіше компенсуються організаційними мірами, що починаються в банках при виконанні банківських послуг. Однак у даний час АБС, що у максимальному ступені відбиває особливості роботи комерційного банку, здатна надати істотну підтримку всім його співробітникам при виконанні своїх посадових обов'язків.

Зрозуміло, що подібна система не може відбутися раптово. Існує період, протягом якого відбувається усвідомлення необхідності виробництва такої системи, вироблення концептуальних і логічних принципів її організації, орієнтації технологічних і технічних процесів на її виробництво. З огляду на стрімкий розвиток банківської справи в Україні, необхідність в АБС, побудованої з урахуванням сучасних вимог, сьогодні, як ніколи раніше, визначає логіку автоматизації банків.

Автоматизовані банківські системи часто розробляються під потреби споживачів, за індивідуальним замовленням з повним супроводом у ході формування “гнучкої” банківської технології.

У реальній практиці важко зробити типовий програмний продукт, оскільки спектр потреб і послуг у різних банків не збігається. Однак у будь-якому випадку автоматизована система повинна перешкоджати “віртуозній майстерності” деяких бухгалтерів, що дозволяє представити фінансове положення банку не так, як воно є в дійсності.

Вдосконалення банківської бухгалтерської інформації і створення універсальної банківської системи автоматизації вплинуть на подальше зміцнення надійності банківської системи вцілому. Напрямок робіт у цій області стає особливо актуальним в зв'язку з існуючою тенденцією по створенню системи раннього виявлення банків, що знаходяться в передкризовому стані, що дозволить виявити такі банки на більш ранній стадії, ввести моніторинг, з огляду на достатність капіталу, рівень керованості поточною ліквідністю [50].

Будь-яка автоматизована банківська система являє собою складний апаратно-програмний комплекс, що складається з безлічі взаємозалежних модулів. Зовсім очевидна роль мережних технологій у таких системах. По суті АБС являє собою комплекс, що складається з безлічі локальних і глобальних обчислювальних мереж. У АБС сьогодні застосовується найсучасніше мережне і телекомунікаційне устаткування. Від правильної побудови мережної структури АБС залежить ефективність і надійність її функціонування [85].

Оскільки попит на АБС досить високий і ціна висока, багато великих компаній-виробників комп'ютерної техніки і програмного забезпечення пропонують на ринку свої розробки в даній області. Перед відділом автоматизації банка стає важке питання вибору оптимального рішення. Банківська сфера визначає дві основні вимоги до АБС - забезпечення надійності і безпеки передачі комерційної інформації. Останнім часом для взаємодії з клієнтами і здійснення розрахунків усе частіше використовуються відкриті глобальні мережі, наприклад, Internet. Остання обставина ще більш підсилює значимість захисту переданих даних від несанкціонованого доступу.

Зважаючи на все, найближчим часом темпи розвитку АБС (особливо в нашій країні) будуть стрімко рости. Практично всі мережні технології, що з'являються, будуть швидко братися банками на озброєння. Неминучі процеси інтеграції банків у рамках національних і світових банківських співтовариств. Це забезпечить постійне зростання якості банківських послуг, від якого виграють, у кінцевому рахунку, всі банки і їх клієнти.

4.2 Перспективи розвитку сучасних інформаційних систем і технологій.

Сучасна банківська система характеризується:

ь посиленням конкурентної боротьби між банківськими консорціумами на всіх існуючних ринках і боротьби за нові ринки;

ь злиттям банків, поглинанням великими банками дрібних;

ь припиненням діяльності ряду дрібних банків.

Боротьба за виживання актуальна для кожного банку незалежно від його розміру, історії, профілю діяльності. Банк, що не забезпечує динамічного розвитку свого бізнесу, ризикує рано чи пізно опинитися в числі аутсайдерів. Банк постійно розширює спектр послуг, що борються за місце під сонцем на старих і нових для себе ринках, одержує шанс піднятися сходинкою вище - вийти на світовий ринок послуг [104].

На ринку АБС крім широко відомих фірм виробників DIASOFT і RS-BANK можна зустріти і менш відомі такі як Бісквіт, Мім-технологія, ГАМБІТ, SC-банк, IB-System. Практично всі вони АБС III покоління (використання менеджера записів BTRIVE, мережна технологія).

Для росту потрібна високоякісна база. Її складають, поряд з висококваліфікованими фахівцями озброєнними передовими технологіями, ще й інструменти, за допомогою яких ці інструменти реалізуються. Одним з інструментів є сучасна інформаційна система.

Український банківський ринок сьогодні активно змінюється. Кількість його учасників стрімко скорочується. Банківська система України планомірно рухається до структури, що у багатьох країнах склалася вже давно. Постійні зміни в банківському законодавстві свідчать про прагнення НБУ підсилити контроль над діяльністю комерційних банків і підняти банківську справу на новий якісний рівень.

Усі ці процеси є причинами ускладнення управлінських та облікових функцій всередині комерційних банків. Звідси підвищення вимог до програмного забезпечення, що використовують комерційні банки. Розробники цього програмного забезпечення змушені постійно здійснювати зміну своїх продуктів, ледь встигаючи за останніми змінами законодавства.

Фактор “несучасності” є найбільш очевидною проблемою і частіше інших сьогодні характеризує пропоновані на ринку АБС. Він є наслідком наполегливого продовження розвитку інформаційних систем, що давно застаріли морально: як у змісті обраної платформи й архітектури, так і в змісті використаних прикладних технологій. Проблеми такого роду звичайно легко діагностуються. Наприклад, якщо як принципово нові можливості якої-небудь інформаційної системи підносять тільки “мультивалютний операційний день”, “реальний масштаб часу” чи щось у цьому роді, то можна зробити однозначний висновок про те, що дана система, як мінімум, застаріла вже до моменту її виходу на ринок [85].

Отже, вимоги до фінансових систем за останні рік-два істотно зросли. Тепер усі бажають мати масштабні системи, що могли б функціонувати не на якійсь одній, а цілому ряді популярних СУБД і на цілому ряді мережних операційних систем. Усіх цікавить можливість доступу через глобальну мережу Інтернет. Багатьом дуже цікава можливість створення графічної звітності, наявність елементів бізнес графіки, а також можливість роботи з графічною інформацією, наприклад, збереження фотографій фізичних осіб, зразків їхніх підписів і т.д.

Проблема інтеграції програмних продуктів одного розроблювача завжди стояла гостро, і дотепер вона остаточно не вирішена. Основними методами рішення цієї проблеми були взаємодія систем на рівні експорту й імпорту даних, через якийсь текстовий файл, або безпосередній доступ однієї системи до бази даних іншої. Усі ці методи не забезпечують достатнього рівня надійності, а найголовніше - безпеки [50].

Усі перелічені задачі дуже важко, а найчастіше і неможливо вирішувати тим поколінням інструментальних засобів, якими користуються сьогодні більшість фірм - розроблювачів. Ці інструментальні засоби реалізовані для платформи MS-DOS і вже значно застаріли. Тому сучасні програмні засоби повинні відповідати перерахованим вище вимогам.

4.3Основні задачі та вимоги до систем захисту банківської інформації.

Нині стан захисту національних інформаційних ресурсів та систем викликає занепокоєність у всьому світі. Американські фахівці на основі наукових досліджень стверджують, що третя світова війна буде інформаційною. Або ж, якщо вона буде розв'язана, то врешті-решт кінцевий її результат визначить той, хто володіє стратегічно важливою інформацією.

Тепер західні фахівці та експерти констатують вкрай важкий стан інформаційної безпеки у фінансових структурах, їх неспроможність протистояти можливим атакам на інформаційні системи. Так, за повідомленнями преси, лише одне втручання у систему Першого мережного банку у 1995 році призвело до збитків на суму від 50 до 400 млн. доларів США. Фінансові установи лондонського Сіті сплачують астрономічні суми міжнародним бандам “кібертерористів”, які зібрали з усього світу близько 400 млн. фунтів “податків” Протягом одного року, загрожуючи вивести з ладу комп'ютерні системи. Схожих фактів -безліч, але більшість фінансових установ не бажають їх публікувати, оскільки це знижує рівень довіри до них [50].

Тому питання захисту електронних платіжних систем є найважливішим при організації таких систем. При цьому треба мати на увазі, що захист інформації у платіжних системах повинен бути достатньо надійним, але витрати на організацію захисту не повинні перевищувати збитки, які можуть виникати від порушення системи захисту за весь час експлуатації платіжної системи. Крім того, будь-які елементи системи захисту не повинні знижувати надійність роботи платіжної системи і відволікати значні ресурси системи [50, 85].

При розробці системи захисту треба враховувати в першу чергу класифікацію платіжної системи за роллю, організацією розрахунків та іншими суттєвими ознаками. Лише повне розуміння ролі конкретної платіжної системи, її структури, організації розрахунків та платіжних інструментів, які використовуються для здійснення платежів, дає змогу правильно створити модель можливих загроз і вибрати ефективні способи захисту, який повинен бути невід'ємною частиною платіжної системи і здійснюватися на усіх етапах створення та обробки платежів.

Слово “безпека” має безліч різних значень. Стосовно інформаційних систем цей термін означає можливість протистояти спробам нанесення збитків власникам або користувачам системи при різних впливах (навмисних або ненавмисних) на неї. Це - наявність ресурсів, стійкість системи до помилок при передачі даних і до технічних неполадок або надійність різних елементів системи. Останнім часом значення цього терміна значно поширилось, і нині він також означає захист програм, файлів, апаратних засобів від підробки та зловживань, пов'язаних із несанкціонованим доступом.

Крім того, поняття “безпека” по-різному трактується фахівцями платіжної системи. З точки зору користувачів системи: незалежно від механізмів захисту, система повинна бути простою, сучасною і надійною, надавати нестандартні рішення складних проблем. Час передачі даних і сприйняття їх системою повинен бути коротким, щоб користувач міг користуватися усіма функціональними можливостями системи. Лише його особиста інформація повинна бути захищеною від несанкціонованого доступу [50, 85]:

з точки зору обслуговуючого персоналу системи: обслуговуючий персонал системи несе відповідальність за надійну та правильну роботу системи, тому його розуміння безпеки системи зовсім інше. Для того, щоб мати можливість керувати роботою системи та дотримуватися вимог безпеки, необхідно надати кожному користувачу визначені ресурси системи. Для цього потрібні надійні механізми ідентифікації і встановлення прав доступу користувачів.

з точки зору фахівця з розробки системи: він повинен передбачити майбутні зміни у вимогах до користувачів під час модифікації системи з метою збільшення сервісних функцій системи.

Щоб уникнути різних тлумачень поняття “безпека”, під безпекою платіжних систем будемо розуміти захист від:

ь несанкціонованого доступу до інформації; .несанкціонованих змін інформації;

ь несанкціонованих операцій з функціями платіжних систем.

Таке тлумачення “безпеки” значно відрізняється від поняття “надійність”. Надійність роботи системи означає, що система незалежно від вхідних даних і функцій, що виконуються, даватиме лише передбачувані результати.

При такому визначенні терміна “безпека” безпека платіжних систем може бути досягнута за допомогою забезпечення:

ь конфіденційності інформації, яка обробляється платіжною системою;

ь цілісності компонентів і ресурсів системи та інформації, яка обробляється, накопичується і зберігається в латіжній системі;

ь доступності компонентів і ресурсів системи.

Конфіденційність інформації - це властивість інформації бути доступною тільки суб'єктам системи (користувачам, програмістам, процесам тощо), які витримали перевірку і були допущені до цієї інформації (тобто, були авторизовані).

Цілісність компонентів і ресурсів системи - це властивість компонентів системи бути незмінними протягом функціонування системи. Зміни інформації, яка обробляється у системі, повинні здійснюватися лише авторизованими користувачами або процесами системи [50, 85].

Доступність компонентів (ресурсів) системи - це властивість компонентів (ресурсів) системи бути доступними для використання тільки авторизованими суб'єктами системи в будь-який час.

Безпеку платіжних систем можна розглядати як таку, що складається із зовнішньої та внутрішньої безпеки.

Зовнішня безпека включає: захист від втрати або модифікації системою інформації при стихійних лихах (пожежах, землетрусах та ін.); захист системи від проникнення зловмисників ззовні з метою викрадення, отримання доступу до інформації або виведення системи з ладу.

Мета внутрішньої безпеки - забезпечення надійної та коректної роботи, цілісності інформації і компонентів (ресурсів) системи. Це передбачає створення надійних і зручних механізмів регламентування діяльності усіх користувачів та обслуговуючого персоналу, підтримання дисципліни доступу до ресурсів системи.

Можна виділити два підходи до забезпечення безпеки інформаційних систем: фрагментарний та комплексний підхід.

Фpагментарний підхід орієнтується на протидію чітко визначеним загрозам при визначених умовах використання системи. Головною позитивною рисою такого підходу є міцний захист щодо конкретної загрози, але основний недолік - локальність дії та відсутність єдиного захищеного середовища для обробки інформації. Тому такий підхід неприйнятний для захисту платіжних систем.

Для створення захисту платіжних систем треба використовувати комплексний підхід, а саме: створення захищеного середовища для обробки платіжної та службової інформації в системі, яке об'єднує різноманітні (правові, організаційні, програмно-технічні) засоби для протидії будь-яким загрозам [104, 85].

Створення комплексу заходів безпеки - досить складне завдання. Для запобігання створення “надмірного захисту” платіжної системи й отримання можливості реалізації ефективних та індивідуально розроблених заходів захисту необхідно точно визначити фактори загроз і втрат, які вони завдають.

Система захисту - єдина сукупність правових і морально-етичних норм, організаційних (адміністративних) заходів та програмно-технічних засобів, які спрямовані на протидію загрозам для платіжної системи і метою яких є мінімізація можливих збитків користувачів і власників платіжної системи.

Створення надійної системи захисту можна розділити на чотири основних етапи:

ь аналіз можливих загроз;

ь розробка (планування) системи захисту;

ь реалізація системи захисту;

ь супроводження системи захисту під час експлуатації платіжної системи.

Всі етапи нерозривно пов'язані між собою. У процесі впровадження та експлуатації платіжної системи необхідно постійно аналізувати достатність системи захисту та можливість виникнення загроз, які не були враховані під час першого етапу. Тому процес створення системи захисту є постійним і потребує уваги та безперервного ретельного аналізу роботи платіжної системи.

Аналіз можливих загроз - це вибір із усієї безлічі можливих впливів на систему лише таких, які реально можуть виникати і наносити значні збитки.

На етапі розробки (планування) система захисту формується у вигляді єдиної сукупності заходів різного ішану для протидії можливим загрозам. Вони включають:

ь правові заходи: закони, укази та інші нормативні документи, які регламентують правила роботи з платіжною інформацією, що обробляється, накопичується та зберігається в системі, та відповідальність за порушення цих правил;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8