|
Облік та аналіз власного капіталу банкуp align="left">Значення показника адекватності регулятивного капіталу визначається як співвідношення регулятивного капіталу банку до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями.Для розрахунку адекватності регулятивного капіталу банку його активи поділяються на п'ять груп за ступенем ризику та підсумовуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів зваження: а) I група активів із ступенем ризику 0 відсотків: готівкові кошти; банківські метали; кошти в Національному банку; боргові цінні папери центральних органів виконавчої влади, що рефінансуються та емітовані Національним банком; нараховані доходи за борговими цінними паперами, що рефінансуються та емітовані Національним банком; боргові цінні папери центральних органів виконавчої влади у портфелі банку на продаж і на інвестиції; б) II група активів із ступенем ризику 10 відсотків: короткострокові та довгострокові кредити, що надані центральним органам виконавчої влади; нараховані доходи за кредитами, що надані центральним органам виконавчої влади; в) III група активів зі ступенем ризику 20 відсотків: боргові цінні папери місцевих органів виконавчої влади, що рефінансуються та емітовані Національним банком; боргові цінні папери місцевих органів виконавчої влади в портфелі банку на продаж та на інвестиції; кошти до запитання, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас; нараховані доходи за коштами до запитання, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас; депозити овернайт, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас; інші короткострокові депозити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас; нараховані доходи за депозитами овернайт, гарантійними депозитами, іншими короткостроковими депозитами, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас; кредити овердрафт, овернайт та інші короткострокові кредити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас; нараховані доходи за кредитами овердрафт, овернайт та іншими короткостроковими кредитами, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас; г) IV група активів зі ступенем ризику 50 відсотків: кошти до запитання в інших банках, що не належать до інвестиційного класу; нараховані доходи за коштами до запитання в інших банках, що не належать до інвестиційного класу; депозити овернайт, які розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу; короткострокові та довгострокові кредити, що надані місцевим органам виконавчої влади; нараховані доходи за кредитами, що надані місцевим органам виконавчої влади; гарантійні депозити в інших банках (покриті); зобов'язання з кредитування, які надані банкам і інші зобов'язання, які надані клієнтам; валюта та банківські метали, які куплені, але не одержані; активи до одержання; ґ) V група активів зі ступенем ризику 100 відсотків: прострочені нараховані доходи за коштами до запитання в інших банках; прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані центральним і місцевим органам виконавчої влади; короткострокові депозити, що розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу; нараховані доходи за строковими депозитами, що розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу; довгострокові депозити, що розміщені в інших банках; гарантійні депозити в інших банках (непокриті); прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за строковими депозитами, що розміщені в інших банках; кредити овердрафт, овернайт, кошти за операціями репо та інші короткострокові кредити, які надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу; довгострокові кредити, що надані іншим банкам; нараховані доходи за кредитами, що надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу; фінансовий лізинг (оренда), що наданий іншим банкам; пролонгована заборгованість за кредитами, наданими іншим банкам; прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані іншим банкам; кредити, що надані суб'єктам господарської діяльності; нараховані доходи за кредитами, що надані суб'єктам господарської діяльності; прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані суб'єктам господарської діяльності; пролонгована заборгованість за кредитами, що надані суб'єктам господарської діяльності; сумнівна заборгованість інших банків і за кредитами, що надані суб'єктам господарської діяльності; сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями; дебіторська заборгованість за операціями з банками та за операціями з клієнтами банків; сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з банками та за операціями з клієнтами банків; транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат; пролонгована, прострочена та сумнівна заборгованість за кредитами, які надані центральним та місцевим органам виконавчої влади; кредити, які надані фізичним особам; пролонгована заборгованість за кредитами, що надані фізичним особам; нараховані доходи за кредитами, які надані фізичним особам; прострочена заборгованість та прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані фізичним особам; сумнівна заборгованість за кредитами, що надані фізичним особам; сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами; акції та цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж та інвестиції; боргові цінні папери, випущені фінансовими (небанківськими) установами та нефінансовими підприємствами, у портфелі банку на продаж та інвестиції; нараховані доходи за акціями та борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж та інвестиції; прострочені нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж та інвестиції; товарно-матеріальні цінності; основні засоби; інші активи банку; зобов'язання за всіма видами гарантій (акцептами, авалями); непокриті акредитиви; сумнівні вимоги за операціями з валютою та банківськими металами; цінні папери до одержання за операціями андеррайтингу; сумнівні вимоги за операціями з фінансовими інструментами, крім інструментів валютного обміну. Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків не може бути меншим, ніж 8 відсотків. Для банків, що розпочинають операційну діяльність, цей норматив має становити: протягом перших 12 місяців діяльності (з дня отримання ліцензії) - не менше 15 відсотків; протягом наступних 12 місяців - не менше 12 відсотків; надалі - не менше 8 відсотків. Норматив адекватності основного капіталу (Н3) встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і вкладників від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків. Показник адекватності основного капіталу банку розраховується як співвідношення основного капіталу до загальних активів банку, зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями банків. Для розрахунку нормативу адекватності основного капіталу загальний розмір основного капіталу коригується (зменшується) на суму: недосформованих резервів під можливі збитки за активними операціями банків; нематеріальних активів за мінусом суми зносу; капітальних вкладень у нематеріальні активи; збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження; збитків поточного року. Загальні активи банку для розрахунку адекватності основного капіталу включають: готівкові кошти; банківські метали; кошти в Національному банку; казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються та емітовані Національним банком; кошти в інших банках; сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями; дебіторську заборгованість за операціями з банками; кредити, що надані центральним і місцевим органам виконавчої влади, суб'єктам господарської діяльності, фізичним особам; дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами; транзитний рахунок за операціями з клієнтами; цінні папери в портфелі банку на продаж та на інвестиції; товарно-матеріальні цінності; інші активи банку; суми до з'ясування та транзитні рахунки; операційні та неопераційні основні засоби. При розрахунку нормативу адекватності основного капіталу сума загальних активів відповідно зменшується на розрахункову суму резервів за всіма активними операціями банку, на суму неамортизованого дисконту за цінними паперами та зносу основних засобів. Нормативне значення нормативу Н3 має бути не меншим, ніж 4 відсотки. Для забезпечення реальної капіталізації банків України всі банки поділяються за рівнем достатності капіталу на: добре капіталізовані; достатньо капіталізовані; недокапіталізовані; значно недокапіталізовані; критично недокапіталізовані. Добре капіталізованим уважається банк, в якого: розмір регулятивного капіталу, відповідає встановленим мінімальним вимогам; співвідношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2), перевищує його нормативне значення і становить не менше ніж 17 відсотків; співвідношення основного капіталу до загальних активів банку (норматив адекватності основного капіталу Н3) більше ніж його нормативне значення і становить 8 відсотків та більше. Достатньо капіталізованим уважається банк, в якого: розмір регулятивного капіталу, відповідає встановленим мінімальним вимогам; співвідношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2), відповідає його нормативному значенню і становить не менше ніж 8 відсотків або наближається до 17 відсотків; співвідношення основного капіталу до загальних активів банку (норматив адекватності основного капіталу Н3) становить не менше ніж 4 відсотки або наближається до 8 відсотків. Недокапіталізованим уважається банк, в якого: розмір регулятивного капіталу, відповідає встановленим мінімальним вимогам; співвідношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2), менше ніж його нормативне значення, але становить не менше ніж 6 відсотків; співвідношення основного капіталу до загальних активів банку (норматив адекватності основного капіталу Н3) менше ніж його нормативне значення, але становить не менше ніж 3 відсотки, або наближається до 4 відсотків. Значно недокапіталізованим уважається банк, в якого: розмір регулятивного капіталу, менше встановленого мінімального розміру регулятивного капіталу, але не більше ніж 20 відсотків установленого мінімального розміру регулятивного капіталу; співвідношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2) менше ніж його нормативне значення і перебуває в межах від 6 до 2 відсотків; співвідношення основного капіталу до загальних активів банку (норматив адекватності основного капіталу Н3) менше ніж його нормативне значення і перебуває в межах від 3 до 1,3 відсотка; обсяг активів з негативною класифікацією (з урахуванням сформованих резервів під активні операції) перебуває в межах від 45 до 60 відсотків регулятивного капіталу банку. Критично недокапіталізованим уважається банк, в якого: розмір регулятивного капіталу, менше встановленого мінімального розміру регулятивного капіталу на суму, що становить понад 20 відсотків установленого мінімального розміру регулятивного капіталу; співвідношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2), менше ніж 2 відсотки; співвідношення основного капіталу до загальних активів банку (норматив адекватності основного капіталу Н3) менше ніж 1,3 відсотка; обсяг активів з негативною класифікацією (з урахуванням сформованих резервів під активні операції) перевищує 60 відсотків регулятивного капіталу банку. Залежно від рівня достатності капіталу банку Національний банк рекомендує вжити відповідних заходів. ВисновкиОсобливості проведення реформи в Україні на відміну від інших держав СНД полягають у тому, що відбувається одночасний перехід на новий план рахунків і складання загальної фінансової звітності. Для прикладу, в Росії та Білорусії запровадженню нового плану рахунків передував етап переходу до складання фінансової звітності за міжнарод-ними стандартами. Це дозволило сформувати у працівників бухгалтер-ського апарату розуміння концепції реформи та полегшило трансфор-мацію комп'ютерних мереж для обробки облікової інформації.Загалом перехід банків на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності повинен пришвидшити завершення роботи над Зако-ном про бухгалтерський облік і затвердження національних стандартів бухгалтерського обліку і звітності.Основні риси бухгалтерського обліку в банках держав, які орієнтуються на розбудову ринкової економіки. Головна мета банківської установи:--отримати прибуток;-- покращити добробут акціонерів.Головна мета бухгалтерського обліку:--вимірювання прибутку проти чітко визначеного капіталу;— оцінка чистої вартості банківської установи.Базові принципи бухгалтерського обліку:-- загальноприйняті принципи, що стосуються фінансового обліку і розроблені бухгалтерами під загальним наглядом регулятивної агенції, як правило,-- центрального банку держави.Бухгалтерські процедури:-- множинність операцій і свобода вибору внутрішньої бан-ківської техніки;-- обов'язковість аудиторської перевірки,-- не всі обов'язкові форми звітності орієнтуються на статистику.Фінансовий облік:— класифікація балансу реалізує принаймні дві мети -- класи-фікувати активи за їх ліквідністю, а зобов'язання -- за часом їх пога-шення; виміряти чисту вартість банківської установи.Банківський бухгалтерський облік -- це інформаційна система дія управління статутною діяльністю банку.Управління банком полягає в прогнозуванні основних параметрів розвитку банківського бізнесу До елементів управління належать а) планування як процес визначення стратегічних та тактичних цілей розвитку банківського бізнесу, б) організація як процес вирішення структурної побудови банку, визначення функ-цій і характеру діяльності структурних підрозділів та делегування їм певних повноважень, в) контроль як процес вимірювання І оцінки реального стану виконання накреслених завдань порівняно з заданими параметрами, визначення відхилень та внесення корек-тив, г) управління персоналом -- визначення потреби в кадрах, зарах}ВсІння на посаду, підвищення кваліфікації тощо, д) мотивація -- управління поведінкою людей з метою досягнення накрес-лених завданьТаким чином, бухгалтерська інформація необхідна широко-му колу користувачів -- внутрішнім та зовнішнім для прийняття відповідних рішеньМетодологічно та організаційно бухгалтерський облік поділяється на фінансовий та управлінський.Фінансовий облік -- це комплексний системний облік статутної діяльності банку. Вимоги щодо організації фінансового обліку 1) цілісне, повне і безперервне відображення всіх банківських операцій, що виконані за звітний період, 2) складання фінансової звітності.Фінансова звітність дозволяє узагальнити дані фінансового обліку. Інформація, відображена у фінансових звітах, не вважається комерційною таємницею. Вона служить основою для з'ясування стану ліквідності, прибутковості банку, для визначення основних факторів, що впливають на прибутковість діяльності, для розрахунку податків.Введення фінансового обліку є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності.Управлінський облік, що іноді називається виробничим облиіком, чи обліком витрат, являє собою процес збору і підготовки інформації, необхідної менеджерам для планування, аналізу, конт-ролю та оцінки поточної діяльності банку за різними критеріями. У великих західних банках на такому обліку базується управління витратами, визначення собівартості банківських продуктів, складання кошторисів з метою планування нових для банку операцій, здійснюється оперативне та стратегічне планування банківського бізнесу.Управлінський облік спрямований на вирішення внутрішніх проблем банку, які пов'язані з підвищенням ефективності щодо центрів відповідальності, сегментів діяльності та інших завдань.На відміну від фінансового управлінський облік не є обов'яз-ковим та не регламентується законодавчими актами чи національ-ними стандартами. Кожен банк самостійно організовує управлінську бухгалтерію, визначає методи її функціонування. При цьому в різ-них країнах, що мають свої національні системи обліку, взаємозв'я-зок між фінансовим та управлінським обліком здійснюється різними способами за допомогою спеціальної системи рахунків, що входять в управлінську бухгалтерію. Для цього розробляється система опера-ційних рахунків або до номенклатури рахунків для фінансового обліку запроваджується клас спеціальних рахунків відображення, які забезпечують зв'язок управлінського обліку з фінансовим.У сучасних умовах в Україні всі суб'єкти господарської діяль-ності, у тому числі й банки, змушені вести окремо податковий облік. Це зумовлено тим, що в податковому законодавстві визначення і вимірювання прибутку, валових доходів і валових витрат суттєво відрізняється від закладених у міжнародних принципах бухгал-терського обліку і, що цілком природно, вщ передбачених чинними національними стандартами бухгалтерського обліку.Власний капітал комерційного банку займає невелику питому вагу у сукупному капіталі. Для суб'єктів підприємницької діяльності у сфері матеріального виробництва це відношення інше. Якщо для промислового підприємства нормою вважається, коли власний капітал становить 50 % від загального капіталу, для комерційного банку достатнім буде 8 %. Це обумовлено специфікою банківської діяльності. Банк користується, в ос-новному, чужими грошима, а власні кошти слу-жать передусім для страхування інтересів вклад-ників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності. Інакше кажучи, власний капітал комерційного банку виконує захисну функцію, а функція забез-печення оперативної діяльності, яка для власних коштів підприємств сфери матеріального вироб-ництва постає головною, для власного банківсь-кого капіталу є другорядною. Незважаючи на це, досить відчутна роль власного капіталу як дже-рела забезпечення оперативної діяльності комер-ційного банку на перших кроках після його утво-рення. За рахунок власного капіталу фінансу-ється придбання меблів, організаційної та ком-п'ютерної техніки, будівництво або оренда бан-ківських офісів, впровадження систем банківсь-кого захисту, банківських технологій і систем зв'язку.В світовій практиці застосовується рейтингова система визначення всебічної оцінки кожної банківської установи. Ця система має назву CAMEL. Перелік використаної літературиПлан рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України (затверджений Постановою Правління НБУ від 21 листопада 1997 р. № 388).Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України (затверджено постановою Правління НБУ № 466 від 30 грудня 1997 р.).Інструкція № 10 «Про регулювання та аналіз діяльності комерційних банків» // Додаток до «Вісника НБУ». - 1998. - №2.Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів комерційних банків України (постанова Правління НБУ від 21.04.98 р. №155).Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку № 30 «Розкриття у фінансових звітах банків та подібних фінансових установ».Постанова НБУ від 19.09.97 р. № 316 «Правила бухгалтерського обліку процентних доходів і витрат банку».Система банківського надзору «CAMEL».Вступ до банківської справи / Під ред. проф. М.І. Савлук. - К.: Лібра, 1998.Дудник А. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та їх реалізація в автоматизованих системах // Вісник НБУ. - 1997. - № 11. - с.52.Дюфло Р. Штрихи реформи бухгалтерського обліку в пострадянських країнах // «Вісник НБУ». - 1997. - № 3. - с.6.Жигайло Г. Деякі особливості бухгалтерського обліку в установах України. // Вісник НБУ. - 1997. - №4. - с. 38.Киреєв О. На шляху до реформування бухгалтерського обліку банківської системи України // Вісник НБУ. - 1997. - № 7. - с.10.Пекач О. Звітність, план рахунків та аналітичний облік // Вісник НБУ. - 1997. - № 10. - с. 24.Пекач О. Міжнародні принципи бухгалтерського обліку // Вісник НБУ. - 1997. - № 6. - с. 51.Піддубна Н. Новий план рахунків // Вісник НБУ. № 5. - с. 33.Раєвський К., Майданюк О., Домричев В. Деякі аспекти фінансового аналізу діяльності комерційних банків України // Вісник НБУ. - 1997. - № 1. - с.31.Ричаківська В. МСБО - мова фінансової звітності // Вісник НБУ. - 1998. - № 1. - с. 26.Сенищ П. Перші підсумки реформування обліку й звітності в банках // Вісник НБУ. - 1998. - № 2. - с.3Сенищ П.М., Табачук Г.П. Адаптація Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в обліковій системі банків України. - К.: Укр ІНТЕІ, 1997. - 53с.Стринжа О. Зміна принципів бухгалтерського обліку // Вісник НБУ. - 1997. - № 1. с.24.Юшко І. Працюємо за принципами, визнаними світом // Вісник НБУ. - 1997. - № 4. - с.39. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое. |
||
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна. |