бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Облік коштів на розрахунковому рахунку в банках

b>4. Технологія синтетичного і аналітичного обліку

За способом групування та узагальнення облікових даних бухгалтерські рахунки поділяються на синтетичні та аналітичні.

Синтетичні рахунки - це балансові рахунки, що узагальнюють облік господарської діяльності підприємства. Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації в узагальненому вигляді і в грошовому вимірнику. Облік наявності та змін сукупностей економічно однорідних господарських засобів і джерел їх утворення в грошовому вимірнику називається синтетичним обліком. Облік на синтетичних рахунках використовують при заповненні балансу підприємства і відповідних форм звітності. До синтетичних рахунків належать рахунки: "Основні засоби", "Нематеріальні активи", "Виробничі запаси", "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та ін.

Для детальної характеристики об'єктів бухгалтерського обліку використовуються аналітичні рахунки, в яких крім вартісного (грошового) вимірника використовуються натуральні й трудові вимірники. Прикладом аналітичних рахунків можуть бути: до синтетичного рахунка "Основні засоби"- "Споруда № 1", "Споруда № 2" та ін.; до синтетичного субрахунка "Сировина і матеріали"; до синтетичного субрахунка "Паливо". "Розрахунки з оплати праці" - субрахунки "Бандурко А.І.", "Ткаченко І.О." та ін. Облік наявності та змін окремих видів і об'єктів господарських засобів та джерел їх утворення з використанням різних вимірників називається аналітичним обліком.

Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний зв'язок, тобто на аналітичних рахунках відображаються ті ж зміни, що й на синтетичних, але більш докладно, значення дебету і кредиту кожного аналітичного рахунка те ж саме, що й синтетичного рахунка; сума сальдо, сума оборотів на дебеті, сума оборотів на кредиті всіх аналітичних рахунків даної групи відповідно дорівнюють сальдо, обороту на дебеті і обороту на кредиті синтетичного рахунка. Тому загальні підсумки записів на аналітичних рахунках мають відповідати сумам, записаним на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку.

Усі господарські операції відображаються на синтетичних і аналітичних рахунках бухгалтерського обліку з використанням методу подвійного запису, тобто кожна операція водночас записується на двох взаємопов'язаних бухгалтерських рахунках в одній і тій же сумі - по дебету одного рахунка і водночас по кредиту другого. Ці записи дають змогу досягти рівності активу і пасиву бухгалтерського балансу.

За допомогою подвійного запису господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку забезпечується контроль, тому що кожна операція в однаковій сумі відображається по дебету одного і по кредиту другого бухгалтерського рахунків, чим і досягається рівність підсумків записів по дебету рахунків підсумкам записів по кредиту рахунків.

Подвійний запис, що відображає відповідний взаємозв'язок між бухгалтерськими рахунками, прийнято називати кореспонденцією рахунків. На рахунках бухгалтерського обліку всі господарські операції записуються у послідовності їх здійснення, тобто в хронологічному порядку. Така реєстрація господарських операцій дістала назву хронологічного запису.

Для більшої деталізації до синтетичного обліку нерідко вводяться субрахунки. Субрахунок - це синтетичний рахунок другого порядку. Характерна особливість субрахунків полягає в тому, що на них як правило немає необхідності робити записи. Дані на субрахунках одержують групуванням аналітичних рахунків при складанні оборотних відомостей. Наприклад, головний (першого порядку) синтетичний рахунок "Розрахунки з покупцями та замовниками" розподіляється на субрахунки "Розрахунки з вітчизняними партнерами", "Розрахунки з іноземними партнерами".

Для контролю за правильністю й відповідністю записів по синтетичних і аналітичних рахунках щомісяця складаються оборотні відомості, в яких відображаються початкові й кінцеві залишки та операції по дебету і кредиту даного синтетичного рахунка, виконані за даний звітний період (місяць, квартал, рік).

Відображення господарських операцій за синтетичними та аналітичними рахунками -- це поточний бухгалтерський облік. Оскільки баланс завжди характеризує наявність та стан господарських засобів і їх джерел формування у вартісному вимірнику на певну дату, то для поточного відображення змін цих засобів і джерел призначені рахунки. Рахунки відкривають на підставі даних балансу, залишки якого на початок місяця у вигляді початкового сальдо записують: на активних рахунках -- за дебетом, на пасивних рахунках -- за кредитом.

Протягом місяця з журналу реєстрації господарських операцій зроблені кореспонденції рахунків (бухгалтерські проводки) переносять на відкриті на підставі балансу синтетичні та аналітичні рахунки. Наприкінці місяця за кожним синтетичним та аналітичним рахунком вираховують обороти за дебетом і кредитом і виводять кінцеве сальдо (залишок на кінець місяця).

Дані синтетичних і аналітичних рахунків узагальнюють за допомогою оборотних відомостей, які складають окремо за синтетичними й аналітичними рахунками.

Технологія бухгалтерського узагальнення поточних облікових даних розглянемо на спрощеному прикладі (додаток 1).

За даними балансу відкриємо відповідні синтетичні рахунки і запишемо на них початкове сальдо. Сума початкових сальдо всіх активних рахунків буде дорівнювати сумі початкових сальдо всіх пасивних рахунків, що випливає із суми балансу 580 000 грн.

Протягом місяця на підприємстві мали місце такі господарські операції.

Операція 1. Отримано в касу з поточного рахунка в банку готівку для виплати заробітної плати на суму 40 000 грн. Бухгалтерська проводка буде такою:

Д-т "Каса"

К-т "Рахунки в банку" 40 000 грн

Операція 2. Виплачено заробітну плату працівникам підприємства на суму 40 000 грн.

Бухгалтерська проводка буде такою:

Д-т "Розрахунки з оплати праці"

К-т "Каса" 40 000 грн

Операція 3. Від постачальників надійшла сировина на суму 110 000 грн.

Бухгалтерська проводка буде такою:

Д-т "Виробничі запаси"

К-т "Розрахунки з постачальниками

і підрядниками" 110 000 грн

Операція 4. За рахунок наданого кредиту підприємство сплатило постачальникам за сировину на суму 60 000 грн. Бухгалтерська проводка буде такою:

Д-т "Розрахунки з постачальниками

і підрядниками"

К-т "Короткострокові позики" 60 000 грн

Операція 5. Придбано у постачальника станки та обладнання на суму 50 000 грн.

Бухгалтерська проводка буде такою:

Д-т "Основні засоби"

К-т "Розрахунки з постачальниками

і підрядниками" 50 000 грн

Операція 6. Витрачено на виробництво продукції сировину на суму 120 000 грн.

Бухгалтерська проводка буде такою:

Д-т "Виробництво"

К-т "Виробничі запаси" 120 000 грн

Операція 7. За рішенням власників частину прибутку в сумі 55 000 грн використано для поповнення статутного капіталу. Бухгалтерська проводка буде такою:

Д-т "Нерозподілений прибуток"

К-т "Статутний капітал" 55 000 грн

Операція 8. З поточного рахунку в банку перераховано постачальникам 50 000 грн, частково банку за отриманий кредит 30 000 грн. Бухгалтерська проводка буде такою (грн):

Д-т "Розрахунки з постачальниками

і підрядниками" 50 000 грн

Д-т "Короткострокові позики" 30 000 грн

К-т "Рахунки в банку" 80 000 грн

Зміст господарських операцій та кореспонденції рахунків відобразимо у поточному Журналі операцій за звітний період (додаток 2).

Поточне узагальнення змін, що відбуваються у складі господарських засобів і їх джерел, здійснюють за допомогою оборотних відомостей. Оборотні відомості є способом, узагальнення оборотів і залишків за звітний період (місяць), а також засобом взаємозв'язку між балансом, і рахунками, що має важливе значення для контролю правильності облікових записів.

Оборотні відомості складають як за синтетичними, так і за аналітичними рахунками. У них відображають обороти за дебетом і кредитом рахунків, а також залишки (сальдо) на початок і кінець звітного періоду (місяця).

Оборотна відомість за синтетичними рахунками будується у вигляді багатографної таблиці за контокорентною формою, яка включає послідовно: назву синтетичних рахунків, початкове сальдо за дебетом або кредитом, обороти за місяць за дебетом і кредитом, а також кінцеве сальдо за дебетом або кредитом. За кожною графою оборотної відомості показують підсумки.

За даними нашого прикладу складемо оборотну відомість за синтетичними рахунками (додаток 3).

Як бачимо, оборотна відомість узагальнює дані поточного синтетичного обліку, даючи інформацію про зміни господарських засобів та їх джерел за звітний період, а також їх стан на початок і кінець звітного періоду.

Якщо правильно записані початкові сальдо (залишки) на рахунках, рознесені всі кореспонденції за рахунками (бухгалтерські проводки), підраховані обороти та виведені кінцеві залишки (сальдо), то в оборотній відомості мають місце три пари рівностей.

Рівність підсумків першої пари граф зумовлена рівністю підсумків активу і пасиву балансу, який є підставою для запису на синтетичних рахунках початкового сальдо.

Рівність підсумків другої пари граф зумовлена подвійним записом операцій, згідно з якими кожна господарська операція в одній і тій же сумі відображається за дебетом і кредитом різних рахунків.

Рівність підсумків третьої пари граф зумовлена двома попередніми рівностями: якщо початкові залишки (сальдо) на синтетичних рахунках рівні між собою (баланс початковий), а також рівні суми оборотів за дебетом і кредитом (оборотний баланс), то і залишки (сальдо) на кінець звітного періоду в підсумку мають бути рівні між собою (кінцевий баланс).

Порушення цих рівностей свідчить про помилки, допущені в облікових записах або при складанні оборотної відомості. Типовими помилками при цьому можуть бути:

- неуважність при записі (відображенні) сум бухгалтерської проводки на рахунках;

- арифметичні помилки при підрахунку оборотів і виведенні сальдо за кожним рахунком;

- неуважність при перенесенні записів із синтетичних рахунків (суми сальдо й оборотів) до оборотної відомості;

- арифметичні помилки при підрахунку підсумків відповідних граф оборотної відомості.

Повноту облікових записів на синтетичних рахунках перевіряють шляхом порівняння підсумків дебетових і кредитових оборотів в оборотній відомості з підсумками Журналу реєстрації за звітний період. При повному відображенні всіх господарських операцій підсумок Журналу реєстрації (хронологічний облік) має дорівнювати підсумку оборотів за дебетом і кредитом оборотної відомості (систематичний облік).

Оборотну відомість за синтетичними рахунками використовують для складання бухгалтерського балансу і заповнення форми фінансової звітності. Крім того, оборотна відомість є важливим джерелом інформації для оцінювання й економічного аналізу руху активів і пасивів підприємства. Так, за даними оборотної відомості можна визначити структуру активів і пасивів та зрушення, що відбувалися у звітному періоді, розрахувати показники (коефіцієнти) руху активів та пасивів, інтенсивність їх змін, провести порівняльний аналіз динаміки фінансового стану та ліквідності активів підприємства.

Отже, оборотна відомість за синтетичними рахунками є способом узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку з метою перевірки повноти і правильності облікових записів і характеристики руху засобів та їхніх джерел за звітний період.

Розглянута оборотна відомість дає загальну інформацію про стан та рух господарських засобів і їх джерел, але недостатньо розкриває економічний зміст оборотів, їх структуру як за активами, так і за джерелами. Більш ефективною в цьому відношенні є шахова оборотна відомість.

Шахову оборотну відомість будують за принципом шахової дошки.

Всі рахунки в ній записують двічі в одній і тій же послідовності: по вертикалі й горизонталі, за дебетом і за кредитом. Сума в клітинці шахової оборотної відомості показує, який рахунок дебетується, а який кредитується. Обороти за кожним рахунком деталізуються відповідно до кореспонденції. Це порівняно з простою оборотною відомістю дає ширшу картину змін господарських засобів та процесів, що відбулися. У шаховій оборотній відомості можуть бути наведені залишки (сальдо) на початок і кінець місяця, що істотно поліпшує її обліково-аналітичні можливості.

Шаховий принцип побудови записів широко використовують при побудові облікових регістрів, зокрема при журнально-ордерній формі рахівництва. Використання шахової оборотної відомості в практиці бухгалтерського обліку залежить від рівня автоматизації обліково-аналітичних робіт. За великої кількості рахунків і господарських операцій при ручній обробці даних вона стає громіздкою, погіршуються її наочність і аналітичність. Істотно поліпшуються якість і аналітичність шахової оборотної відомості при застосуванні ПЕОМ.

Оборотні відомості за аналітичними рахунками складають для узагальнення інформації в розрізі синтетичного рахунка.

У зв'язку з тим, що одні аналітичні рахунки ведуть лише у грошовому вимірнику, а інші в натуральному та грошовому, то за цією ознакою оборотні відомості поділяють на два види:

- оборотні відомості контокорентної форми;

- оборотні відомості кількісно-сумової форми.

Оборотні відомості контокорентної форми ведуть за аналітичними рахунками розрахунків і джерел засобів оскільки аналітичний облік, як і синтетичний, тут здійснюється у грошовому вимірнику.

Оборотні відомості кількісно-сумової форми ведуть за аналітичними рахунками товарно-матеріальних цінностей, оскільки тут використовують натуральний і грошовий вимірники. Тому в цих оборотних відомостях передбачені графи для запису кількості, ціни і вартості матеріальних цінностей.

Порядок складання оборотних відомостей за аналітичними рахунками в грошовому вимірнику розглянемо на прикладі синтетичного рахунка "Розрахунки з покупцями та замовниками".

5. Характеристика вихідних документів обліку

Вихідна
облікова інформація в умовах застосування формується в реальному масштабі часу, тобто спостерігається зближення процесів формування, відображення і використання вихідної інформації. Вихідною інформацією бухгалтерського обліку є обліково-звітні показники, необхідні для контролю і аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства, підготовки управлінських рішень та інформації, яка використовується з метою підтвердження вірогідності облікової інформації та аналізу. До вихідної облікової інформації також відносять інформацію, призначену для використання в подальших облікових циклах. За призначенням вихідні форми документів поділяють на основні і допоміжні.

Основні документи підпорядковані функціональній меті бухгалтерського обліку, контролю та аналізу і мають відповідати всім методологічним вимогам і правилам ведення реєстрів бухгалтерського обліку.

Допоміжні документи містять різноманітні разові і періодичні відомості, які використовуються лише з довідковою, інформаційною та аналітичною метою і не потрібні безпосередньо для здійснення конкретних управлінських рішень.

За змістом розрізняють такі документи: оборотна відомість; відомість руху коштів та їх джерел; інвентаризаційні відомості; групувально-аналітичні документи; відомість для управління підприємством і т. ін. Зміст вихідних документів має забезпечувати можливість перевірити правильність результатної інформації та її відповідність інформації первинних документів. Як правило, вихідна інформація використовується за запитом, і тому найбільш прийнятним способом її формування та відображення є фрагментарні документи і відеограми. Надання повним вихідним документам «без паперового» вигляду і задоволення поточних потреб обліку фрагментарними документами та відеограмами дасть основу для визначення повного комплексу документів -- людиночитаної копії облікових реєстрів, яка має однакову юридичну силу з оригіналом. Склад показників відеограм має бути узгоджений з інформацією повних вихідних документів (облікових реєстрів), переведених до «безпаперового» вигляду. Інформація відеограм може бути виведена у вигляді фрагментарного документа і навпаки. Вихідна інформація обліку, контролю та аналізу, що подається у вигляді вихідних документів на машиночитаному носії, має бути оформлена так, аби забезпечувалася юридична сила цих документів, а також відповідність вимогам архівного зберігання, документальних ревізій та аналізу нарівні з традиційними документами бухгалтерського обліку, контролю та аналізу на паперових бланках.

Специфіка бухгалтерського обліку визначає його як систему суцільного, безперервного, взаємозв'язаного об'єктивного відображення фактів господарської діяльності.

Це висуває певні вимоги до використовуваної таким обліком вихідної інформації, а саме:

- вірогідність -- безпомилкове формування облікової, контрольної і звітної інформації згідно з методологією бухгалтерського обліку та звітності;

- своєчасність, системність, взаємозв'язок інформації обліку, контролю та аналізу синтетичного і аналітичного обліку, облікової і звітної інформації;

- обґрунтованість -- відповідність даним первинних документів, які відображають законно досконалі і правильно оформлені господарські операції;

- повнота -- одержання всієї облікової та звітної інформації, необхідної для здійснення функцій бухгалтерського обліку в управлінні господарською діяльністю підприємства, юридична повноцінність інформації, яка формується.

Вихідний документ має містити інформацію, яка дасть змогу однозначно ідентифікувати підприємство, де створено документ (назва, номер і т. ін.), структурний підрозділ підприємства, якого стосується складений документ (для документів, що створюються за структурними підрозділами підприємства), звітний період, за який сформовано відбиту в документі результатну інформацію (або дата звітного періоду, на яку сформовано цю інформацію), відбиті в документі облікові та звітні показники, обсяг інформації документа (кількість рядків і стандартних сторінок), дату створення документа, особу, яка склала документ і відповідає за правильність його виготовлення. Вихідний документ на машиночитаному носії, якщо він підтримує «безпаперовий» вигляд певних реєстрів, є оригіналом, а інформація, яка відображається за потребою в людиночитаній формі, є його копією. Вихідні документи (оригінали, дублікати та копії) на машиночитаному носії підлягають авторизації. Для авторизації використовується код посадової особи, що відповідає за формування вихідних документів.

На етапі відображення даних для забезпечення юридичної повноцінності вихідної інформації документи, що мають юридичну силу і подані на машинних носіях, мають бути перетворені до людиночитаної форми. Передавання користувачеві має відбутися згідно зі встановленим технологічним порядком та відповідними правилами, що стосуються внесення змін до створеного документа; тиражування вихідної інформації з додержанням вимог щодо створення дублікатів і копій документів засобами обчислювальної техніки; забезпечення можливості ідентифікувати структурні підрозділи та осіб, які відповідають за вірогідність передавання даних по каналах зв'язку; наявності на вихідних документах обов'язкових реквізитів; забезпечення цілості вихідної інформації протягом установленого терміну за нормативами архівного зберігання.

Зазначені вимоги до вихідної інформації бухгалтерського обліку та аналізу підлягають в основному кількісному оцінюванню та конкретизації залежно від виду інформації. На відміну від цих вимог вказівка на важливість забезпечення максимально можливої вигоди використання вихідної інформації обліковим персоналом має інформаційний (і до того ж неоднозначний) характер, яким визначаються лише загальні напрямки та принципи організації відображення вихідної інформації в автоматизованій системі обліку, контролю та аналізу.

За умов обробки інформації на основі АРМ бухгалтера з можливістю видачі «безпаперових» вихідних документів і організації роботи в режимі «запитання -- відповідь» постає завдання одночасного застосування чотирьох збалансованих груп документів: 1) документів на машиночитаних носіях; 2) повних документів (облікових реєстрів); 3) фрагментарних документів на паперовому носії; 4) відеограм. Різні способи групування документів неоднаковою мірою забезпечують процес реалізації вхідних документів у «безпаперовому» вигляді та видачу вибіркової інформації у формі відеограми або фрагментарного документа.

Перший спосіб передбачає таку організацію вихідної інформації, яка забезпечувала б однозначне її перетворення на структуру, характерну для традиційного документа на паперовому носії. При цьому вихідна інформація має бути підготовлена в завершеному вигляді, що виключає необхідність будь-якого доопрацювання в разі перетворення до людиночитаної форми та використання за призначенням.

Другий спосіб полягає в тому, що процес формування вихідного документа потребує додаткової обчислювальної обробки інформації в інформаційній базі, компонування й редагування вихідної інформації.

Третій спосіб передбачає організацію вихідної інформації у вигляді спеціальних груп даних. Перетворення їх на людиночитаний документ потребує компонування та редагування показників (наприклад, упорядкування вихідних даних). Здебільшого цей спосіб використовується для формування підсумків.

Коли йдеться про «безпаперову» технологію, найдоцільнішим, на нашу думку, є третій спосіб організації вихідної інформації. Чи є сенс організовувати вихідні документи у «безпаперовому» вигляді, залежить від форми організації АРМ бухгалтера -- для індивідуального чи колективного використання. Індивідуальна і колективна форми організації АРМ бухгалтера потребують різних підходів до відображення вихідної інформації. Система відображення на основі документів у «безпаперовому» вигляді застосовується, як правило, у разі індивідуальної форми організації АРМБ, коли інформація відображається за запитом у момент виконання операцій.

Система формування вихідної інформації має ґрунтуватися на таких загальних підходах:

- автоматизація відображення вихідної інформації;

- розмежування відповідальності за відображення вихідної інформації;

- регламентація процесів відображення вихідної інформації зі здійсненням контролю за їх додержанням;

- контроль вихідної інформації на всіх етапах відображення;

- усунення надмірності та забезпечення відповідності вихідної інформації потребам облікового персоналу;

- забезпечення вимоги юридичної повноцінності відображуваної інформації.

Висновки

Економіка України знаходиться на перехідному етапі. В таких умовах головна мета підприємства - підвищувати якість управління підприємством, більше залучати інвестиційні ресурси, оперативно реагувати на ринкові зміни, задовольняти інтереси користувачів необхідною інформацією. Тому організація управління та обліку на підприємстві сьогодні неможливі без застосування інформаційних технологій. Працівники практично всіх сфер господарського життя на виробництві, в торгівлі, в сфері обслуговування використовують в своїй діяльності комп'ютери.

Поширення інформаційних технологій в економіці, та, зокрема, в бухгалтерському обліку, принесло з собою масштабні революційні зміни. Інформаційні системи почали замінювати звичну структуру управління. Отже, технологічне інформаційне середовище руйнує сталу ієрархію, створюючи на її місці більш гнучку і вільну структуру. Обчислювальна техніка суттєво підвищує якість облікової інформації. Застосування комп'ютерів при цьому змінює зміст та організацію праці облікового персоналу, зменшується кількість ручних операцій з обробки первинних документів, систематизації облікових працівників, заповнення регістрів та звітних форм. Облікова праця стає більш творчою, спрямованою на організацію та удосконалення обліку.

Застосування комп'ютерної техніки вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому з допоміжного засобу обчислювальна техніка перетворюється на визначний фактор opгaнізацiї обліку. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки даних, при яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. В різних системах бухгалтерського обліку (від паперової до комп'ютерної) вона досягається, як правило, раціональною організацією облікових даних, одноразовим їх отриманням та передачею за всіма напрямами. Основні принципи комп'ютерної форми бухгалтерського обліку наступні:

- одному журналу хронологічного запису відповідає багато регістрів систематичного запису;

- накопичення і багаторазове використання облікових даних;

- один синтетичний рахунок;

- багато аналітичних рахунків. Кількість рахунків аналітичного обліку залежить від цілей, поставлених керівництвом перед обліком, і нічим не обмежується;

- автоматичне отримання інформації про відхилення від встановлених норм, нормативів, завдань тощо;

- отримання звітних показників в інтерактивному режимі;

- автоматичне формування всіх облікових регістрів і форм звітності на основі даних, відображених в системі рахунків.

Комп'ютеризація суттєво змінює процес організації роботи облікового апарату. Єдиним способом ефективної організації діяльності підприємства в сучасних умовах є закладення правил побудови організаційної структури в комп'ютерну систему організаційного управління, адже під час швидкого розвитку підприємства внутрішні документи підприємства доводиться часто змінювати, а висока плинність персоналу може звести нанівець всю роботу.

Правильний облік мобілізує працівників на виконання робіт і пошук резервів підвищення ефективності виробництва.

Організація системної обробки інформації на цій ділянці обліку дозволяє одержати всі необхідні показники, які потрібні і використовуються як в управлінні виробництвом і проведенні економічного аналізу, так і для обліку і контролю, складання установленої зведеної звітності тощо.

Додаток 1

Актив

Сума, грн.

Пасив

Сума, грн

Основні засоби

310 000

Статутний капітал

120 000

Виробничі запаси

60 000

Короткострокові позики

160 000

Виробництво

19 000

Розрахунки з оплати праці

45 000

Каса

1 000

Нерозподілені прибутки

255 000

Рахунки в банку

190 000

Баланс

580 000

Баланс

580 000

Додаток 2

Журнал реєстрації операцій за квітень 200_ р.

№пор.

Короткий зміст операції (підстава)

Сума

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

Отримано в касу з банку (прибутковий касовий ордер), виписка банку

40 000

"Каса"

"Рахунки в банку"

2

Виплачена заробітна плата (платіжна відомість)

40 000

"Розрахункиз оплатипраці"

"Каса"

3

Надійшла від постачальників сировина (прибутковий ордер, рахунок-фактура)

110 000

"Виробничі запаси"

"Розрахунки з постачальниками і підрядниками"

4

Сплачено постачальникам за рахунок кредиту (платіжні доручення)

60 000

"Розрахунки з постачальниками і підрядниками"

"Короткострокові позики"

5

Надійшли від постачальника основні засоби (акт прийому-передачі основних засобів, рахунок-фактура)

50 000

"Основні засоби"

"Розрахунки з постачальниками і підрядниками"

6

Витрачена сировина на виробництво

120 000

"Виробництво"

"Виробничі запаси"

7

Збільшення статутного капіталу за рахунок прибутку (виписка з рішення засновників)

55 000

"Нерозподілений прибуток"

"Статутний капітал"

8

Перераховано постачальникам (50 000) і повернуто частку позики (30 000) (платіжні доручення, виписка банку)

80 000 50 00030 000

"Розрахунки з постачальниками і підрядниками" "Короткострокові позики"

"Рахунки в банках"

За місяць

555 000

Додаток 3

Оборотна відомість за синтетичними рахунками за квітень 2008 р.

Назва рахунків

Сальдо на 01.04.08

Оборот за місяць

Сальдо на 01.05.08

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

Основні засоби

310 000

50 000

360 000

Виробничі запаси

60 000

110 000

120 000

50 000

Виробництво

19 000

120 000

139 000

Каса

1 000

40 000

40 000

1 000

Рахунки в банку

190 000

120 000

70 000

Статутний капітал

120 000

55 000

175 000

Короткострокові позики

160 000

30 000

60 000

190 000

Розрахунки з оплати праці

45 000

40 000

5 000

Нерозподілені прибутки

255 000

55 000

200 000

Розрахункиз постачальникамиі підрядниками

110 000

160 000

50 000

Разом

580 000

580 000

555 000

555 000

620 000

620 000

Список використаних джерел:

1. Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 р. № 69.

2. Адаме Р. Основы аудита: Пер. с англ. / Под. ред. Я.В. Соколова. - М.: Аудит: ЮНИТИ, 1995.

3. Білуха М. Т. Форми фінансово-господарського контролю (ревізія, аудит, судово-бухгалтерська експертиза) // Бухгалтерський облік і аудит. - 1995.

4. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. - К.: Вища школа, 1999.

5. Бутинецъ Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. - Житомир: ЖІТІ, 2000.

6. Гуцайлюк 3. Аудит фінансових результатів // Бухгалтерський облік і аудит. - 2003.

7. Жила В.Г. Ревізія і аудит: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2004.

8. Рудницький В. Технологія обліку кошті впідприємства. - Тернопіль: Економічна думка, 2004.

9. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2000.

10. Федулова Л. Управління аудиторською діяльністю // Бухгалтерський облік і аудит. - 1995. - № 8.

11. Шиманський Р. Проблеми розвитку технології обліку // Бухгалтерський облік і аудит. - 2003. - № 11.

Страницы: 1, 2


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.