Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю

Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю

Пам'ятний знак на честь Кодацької фортеці | |

| |

| | |

| | |

| | |

| |с. Старые Кодаки, Днепропетровский район, Пригороды |

| | |

| |

|[pic] |[pic] |

| | |

| | |

|[pic] |Незабаром виповниться 80 років, як у селищі |

| |Старі Кайдаки, на залишках колишньої |

| |Кодацької фортеці, з ініціативи Дмитра |

|Днепровские |Івановича Яворницького було встановлено |

|пороги |невеличкий пам'ятник з таким написом: «На |

| |этом месте гетман Хмельницкий с войском |

| |запорожским взяли приступом польскую крепость|

|[pic] |Кодак 24 апреля 1648 года». Зазначена у |

| |написі дата була помилковою, джерелом стала, |

| |мабуть, широко відома «Історія Русів», що |

|План крепости |пов'язує взяття Кодака з початком повстання, |

|Кодак, 1635 г. |але не в тому суть. До цього часу вже |

| |старенький пам'ятник залишається єдиною |

| |згадкою про славні події часів Визвольної |

|[pic] |війни українського народу 1648-1654 років на |

| |території сучасного Дніпропетровська. |

| | |

|План |Історія заснування Кодацької фортеці |

|расположения |відносить нас до 30-х років XVII століття, |

|Запорожских |коли значно зросили втечі селян на Запоріжжя.|

|сечей |Депутати сейму, який було скликано у лютому |

| |1635 року, прийшли до думки організувати |

| |блокаду Запоріжжя, щоб припинити потік |

|[pic] |біженців-селян на Січ та не допустити анти |

| |турецьких виступів запорожців. Було вирішено |

| |збудувати на Дніпрі фортецю, яка була б |

|Монумент в честь|опорою польського панування на Придніпров'ї |

|взятия козаками |та розірвала б усякі зв'язки Запоріжжя з |

|крепости Кодак |Україною. |

| | |

| |Місце для фортеці було обрано на правому |

|[pic] |високому березі Дніпра, коло першого, |

| |Кодацького, порога, тому й фортеця дістала |

| |назву Кодак. Нагляд за спорудженням фортеці |

|Кодакский порог |вів коронний гетьман Станіслав |

|на Днепре |Конецпольський. Будівельними роботами керував|

| |французький інженер Гійом Левассер де Боплан.|

| |Дерево для будівництва фортеці доставляли з |

|[pic] |берегів Самари. На будівництві працювали |

| |селяни-кріпаки, полонені татари та козаки. |

| |Будівництво було закінчено у липні 1635 року.|

|Карьер на месте |Фортеця, як на той час, була збудована за |

|бывшей крепости |останнім словом фортифікаційного мистецтва і |

|Кодак. Район |вважалась неприступною. |

|пос. Старые | |

|Кодаки |Комендантом фортеці було призначено |

| |французького офіцера Жана Маріона, а |

| |комісаром -шляхтича Пшияловського. Гарнізон |

|[pic] |було укомп-лектовано двома ескадронами |

| |драгунів. Про споруду цієї фортеці виникла |

| |народна пісня, в якій говориться: |

|Карьер на месте | |

|бывшей крепости |Не хотіли пани-ляхи |

|Кодак. Район |Попустити й трохи, |

|пос. Старые |Щоб їздили в Січ бурлаки |

|Кодаки |Та й через пороги, - |

| |Спорудили над Кодаком |

| |Город-кріпосницю |

|[pic] |Ще й прислали в Кодак військо |

| |Чужу-чужаницю. |

| |Іде бурлак чи комишник |

|Вид на Днепр, |Порогом-водою, |

|район Старых |Його лове чуже військо |

|Кодак. Остров |Й оддає в неволю. |

|Кодачек. |Зажурились запорожці, |

| |Що нема їм волі |

| |Нi на Дніпрі, |

|[pic] |Ні на Росі, |

| |Ні в чистому полі... |

| | |

|Днепровские | |

|пороги |Українські козаки цілком усвідомлювали ту |

| |загрозу, яка виникла з утвердженням панів на |

| |ближніх підступах до Запоріжжя. Саме тому в |

|[pic] |ніч з 3 на 4 серпня 1635 року загін козаків |

| |на чолі а Іваном Сулимою здійснив напад на |

| |Кодак. Гарнізон фортеці було знищено. Як |

|Район бывшей |свідчить Львівський літопис, «...Сулима з |

|крепости Кодак |Черкас, еще два полковники з ним, зобравши |

| |козаків 3000, пошли до него. І так напавши |

| |місяця Августа, скоро запустивши, до матки |

|[pic] |божій 3 дня, в вечора то до світа збили |

| |вшисток люд єго і ноги не оставили, тільки що|

| |на чату були виїхали 15 коней і тії ся |

|Район бывшей |остали. А самого живо взявши, наперві руки му|

|крепости Кодак |ізсікли i за пазуху вложили, і у плюдри |

| |пороху насипали і поставили у стовпа над |

| |Дніпром, і запалили, і порох го втиснув в |

|[pic] |Дніпр». |

| | |

| |Будівничий фортеці Боплан, розповідаючи про |

|Старые Кодаки. |Кодак, так описував ці події: «На відстані |

|Памятный знак в |гарматного пострілу лежить Кодак, перший з |

|честь Кодакской |порогів скелястої гряди, що простягається |

|крепости |впоперек ріки, затрудняючи плавання човном. Є|

| |тут фортеця, яку я розпочав будувати в липні |

| |1635 року, але в серпні того ж року якийсь |

|[pic] |Сулима, гетьман повсталих козаків, вертаючись|

| |з морського походу і побачивши, що фортеця |

| |заважає їм досягти рідного краю, зненацька |

|Вид на Днепр. |захопив її і розбив гарнізон, що мав десь |

|Старые Кодаки |коло 200 воїнів під командуванням полковника |

| |Маріона. Цей полковник Маріон був французом. |

| |Оволодівши фортецею і захопивши велику |

|[pic] |здобич, Сулима повернувся з козаками на |

| |Запоріжжя. Проте вони не володіли фортецею |

| |довго, бо інші козаки (вірні Речі Посполитій)|

|Общий вид на |під командуванням відомого Конецпольського, |

|место бывшей |каштеляна краківського ударили на фортецю і |

|крепости Кодак |здобули її. Врешті-решт гетьман бунтівних |

| |козаків був полонений і разом зі своїми |

| |спільниками його перевезли до Варшави і там |

|[pic] |прилюдно четвертували». |

| | |

| |Дійсно, зрадженого реєстровцями Івана Сулиму,|

|Общий вид на |а з ним ще п'ять козацьких старшин, було |

|место бывшей |видано польським панам. У грудні 1635 року |

|крепости Кодак |Сулиму стратили у Варшаві. З тієї козацької |

| |старшини, що була близька до отамана Івана |

| |Сулими та відправлена у Варшаву, живим |

|[pic] |залишився хорунжий Павло Михнович Бут |

| |(Павлюк). Пізніше, у 1637 році, він підняв |

| |повстання проти польських панів, яке з |

|Старые Кодаки. |невеликою перервою тривало до кінця 1638 року|

|Улица вдоль |та закінчилося поразкою селян і козаків. У |

|старого кладбища|цьому повстанні, як і в усіх попередніх |

| |виступах селянства, збереглися риси |

| |локаль-ності: селяни, що покозачились, |

| |тримались ближ-че до рідних місць, а тому |

| |вогнища повстання легко придушувались |

| |панськими військами. Тяж-ка доля спіткала |

| |Павлюка: його по-зрадницьки схопили і |

| |відправили у Варшаву для страти. |

| | |

| |Ще в 1635 році було переведено з Низу в |

| |око-лиці Кодака одну річкову сотенну |

| |канцелярію на чолі з сотником та двома |

| |хорунжими. |

| | |

| |За переказом, записаним одним з авторів цих |

| |рядків - А. М. Ковальовим, кодацька сотня |

| |бра-ла активну участь у повстанні під |

| |проводом Якова Острянина (1638). Під час |

| |захисту повстанського табору біля Жовнина на |

| |Сулі особливо відзначилася дружина кодацького|

| |сотника Семена Мотори Варвара. Варварі |

| |Острянин нібито доручив стріляти особливо |

| |важливих персон у воро-жому таборі, |

| |приставивши шість козаків заряд-жати мушкети |

| |та готувати стріли для неї. За тим же |

| |переказом, розвідники Потоцького нібито |

| |вия-вили, що джерелом «особливого зла» з боку|

| |козацького табору є відьма, яка безпомилково |

| |під-стрілює ротмістрів та вельмож. |

| |Перебіжчик-реєстровець повідомив, що та |

| |відьма зветься Варварою Кодак. Потоцький |

| |наказав відкривати гарматний вогонь по всякій|

| |жінці, що буде помічена в козацьких шанцях. |

| |Дуже багато жіноцтва полягло від розриву |

| |порохових ядер, серед них загинула і |

| |Варвара... |

| | |

| |Відходячи під натиском шляхетських військ, |

| |повстанці шукали порятунку на території |

| |Російської держави. В кінці червня до |

| |Білгорода прибув козацький загін у 865 |

| |чоловік на чолі з гетьманом Яковом |

| |Острянином. Через три дні з'явилася туди ж |

| |кодацька сотня Семена Мотори у складі 83 |

| |чоловік. Усі були на конях, а в по-воду |

| |привели ще 370 коней. На тих конях вони |

| |привезли в Білгород багацько біженців. У |

| |доповідному листі до царя Білгородський |

| |воєвода Щетинін, передаючи прохання гетьмана |

| |і козаків прийняти їх у російське підданство,|

| |так пояснював причини, що змусили козаків |

| |покину-ти рідний край: «Польские й литовские |

| |люди их хрестьянскую веру нарушают и церкви |

| |божии разрушают, и их побивают и жен их и |

| |детей, збирая в хоромы, пожигают и пищальное |

| |зелье, насыпав им в пазуху, зажигают, й сосцы|

| |у жен их резали... и всякое строение разоряли|

| |й пограбили». |

| | |

| |У царському указі з цього приводу було |

| |сказа-но: «... велел их принять под свою |

| |государеву державу в Московское государство |

| |и... велел их по их челобитию устроить на |

| |Чугуеве на вечное житье». Воєводі |

| |наказувалось негайно надати допомогу |

| |поселенцям з казни (кожному відповідно до |

| |його службового та соціального стану) хлібом,|

| |насінням для посіву, матеріалами для |

| |будівництва житла та фортеці. Це, однак, не |

| |було виконано. |

| | |

| |У 1641 році сотник Мотора розпочав піклування|

| |про переселення кодацької сотні на територію |

| |козацького Сибірського Війська. Чи всю |

| |кодацьку сотню повів з собою Семен Мотора в |

| |Сибірське Військо, чи якусь його частину, не |

| |відомо. На під-ставі топонімічних пам'яток, |

| |які залишилися на шляхах Семена Мотори, можна|

| |здогадуватися, де він пройшов з загоном |

| |відданих йому земляків. Справді, на Далекому |

| |Сході та на Далекій Півночі вражає в |

| |топоніміці велика кількість назв: «Варварина |

| |сопка», «Варварина могила», «Варварині |

| |груди», «Розпадок Варвари» тощо... |

| | |

| |Місцеві легенди розбігаються в тлумаченнях |

| |цих назв. З приводу «Варвариної сопки», що в |

| |західному крилі Ванданського перевалу, який |

| |пере-тинає залізниця Волочаєвка |

| |-Комсомольськ, нігедали додержуються думки, |

| |що «нігедалка Варвара Сотник убивала хунхуза,|

| |хунхуза убивав Варвару...». Трохи іншого |

| |переконання гольди, що меш-кають між притокою|

| |Буреї річки Яурін та південним кордоном |

| |Якутії. Про «Варварину могилу» на західному |

| |схилі пологої безіменної сопки, кіло-метрів |

| |за 40 на північ від річки Яурін, вони |

| |ка-жуть, що «гольдка Варвара Кодак нищила |

| |хунху-зів, за що хунхузи знищили її...» А |

| |якути, які господарюють на території між |

| |правими притока-ми Індігірки - Нерою та Мома,|

| |- цілком певні, що їхні «Варварині сопки» та |

| |«Варварині моги-ли» - то пам'ятники видатній |

| |якутці Варварі Моторі - доньці якутського |

| |князя Кангаласького, яка сміливо боролася з |

| |ворогами якутів. На що уссурійські та |

| |амурські козаки твердили: «Не вірте їм - вони|

| |люди темні. Варвара - козачка. Самі |

| |подумайте, чи могла б ото дикунська дівка так|

| |хоробро змагатися з хунхузами?..», але тут же|

| |додавали (в станиці Чернігівці близько Іману)|

| |- «то козачка Уссурійського Війська», а в |

| |станиці Полтавці (біля Благовєщенська) - «то |

| |козачка Амурського Війська»... |

| | |

| |Ім'я Семена Мотори увійшло в історію |

| |географічних відкриттів на Далекому Сході. 23|

| |квітня 1650 року загін Семена Мотори дійшов |

| |до Анадирського острогу - зимовища Семена |

| |Дежньова, де обидва вони вирішили «государеву|

| |службу слу-жить вместе». На протязі 1650 |

| |-1652 років Дежньов разом в Моторою ходять на|

| |пошуки річки Пенжини (1650), лаштують походи |

| |в верхів'я Анюю на ходинців (1651) та на |

| |анаульського князька Мекерку (1652), в бою з |

| |загоном якого й поклав голову Семен Мотора...|

| | |

| | |

| |Але повернемось до Кодака. Придушивши |

| |селянсько-козацьке повстання, польські пани |

| |поспішили з відбудовою Кодацької фортеці. |

| |Будівництвом відновлюваної фортеці керував |

| |інженер Фрідріх Гектант, який до цього |

| |спорудив укріп-лення у Львові, Городищі, |

| |Хмільнику та інших містах. Нова фортеця стала|

| |майже втричі більше попередньої. Залогу |

| |фортеці вирішено було поси-лити. У липні 1639|

| |року відбудова Кодака була закінчена. За |

| |повідомленням польського шляхтича Б. |

| |Машкевича, на високих валах були встановлені |

| |гармати. |

| | |

| |Фортеця посилено охоронялася. Перед заходом |

| |сонця ворота зачинялися, міст через рів з |

| |водою піднімався, і нікого не пускали на-віть|

| |у разі крайньої необхідності. Ночами по валах|

| |ходили дозори на чолі з вартовими офіцера-ми.|

| |В трьох кілометрах від фортеці на самому |

| |високому місці була збудована височенна вежа,|

| |з верхівки якої було видно на 50 - 60 |

| |кілометрів навколо. Біля підніжжя вежі завжди|

| |вартував кінний загін. Як тільки дозорець на |

| |вежі когось помічав - відразу відряджалось |

| |кілька вершників, аби його спіймати. Кінні |

| |патрулі регулярно об'їздили навколишні балки.|

| | |

| | |

| |Губернатором Кодака коронний гетьман |

| |призначив шляхтича Яна Жолтовського, а |

| |комендантом - свого племінника Адама |

| |Конецпольського. Обидва вони вважалися |

| |досвідченими офіцерами, бо тільки що |

| |повернулися з-за кордону, де бага-то років |

| |служили у військах католицької ліги, що |

| |воювала тоді проти шведів та німецьких |

| |про-тестантських князів (Тридцятилітня війна |

| |1618 - 1648 років). |

| | |

| |Згідно з інструкцією, спеціально виробленою |

| |для губернатора, він мусив постійно |

| |піклуватися про зміцнення фортеці: щороку |

| |підвищувати вал на лікоть на всьому протязі, |

| |використовуючи для цього затриманих і |

| |полонених; слідкувати за тим, щоб за пороги |

| |не було пропущено жодної душі, крім тих, які |

| |везли продовольство реєстровцям, що залогою |

| |стояли коло Січі. Офіцери мусили ре-гулярно |

| |проводити з жовнірами військові заняття. |

| |Після побудови фортеці для її огляду сюди |

| |прибув сам коронний гетьман Станіслав |

| |Конецпольський. По дорозі він до свого почту |

| |приєднував багато панів, представників влади |

| |і навіть стар-шину реєстрових козаків. |

| |Останнім треба було про всяк випадок показати|

| |зростання могутності ко-ролівства. |

| | |

| |Так в оточенні Конецпольського опинився і |

| |чигиринський сотник Богдан Хмельницький. |

| |За-лишившись задоволеним грізним виглядом |

| |фортеці, польський коронний гетьман висловив |

| |дум-ку, що тепер фортеця неприступна. |

| |Висловлюючись так, Конецпольський мав на |

| |увазі перш за все поглузувати з старшини |

| |реєстровців. Сотник Богдан Хмельницький, |

| |роблячи вигляд, що він не помітив зловтіхи |

| |вельможного пана, ніби ненаро-ком зауважив |

| |по-латині: «Рукою створено - рукою |

| |руйнується». |

| | |

| |Перемігши у війні 1637-1638 років, польська |

| |влада була переконана, що тепер Україна |

| |назавж-ди приборкана, а Запорізька Січ - |

| |центр боротьби українського народу проти |

| |соціального та чу-жоземного гніту - |

| |ізольована і втратила своє значення. Але пани|

| |помилились. Усі заходи з Кодацькою фортецею, |

| |з репресіями, з посиленням залог в містах |

| |України дали польським панам «золотий спокій»|

| |всього на десять років. Ці роки принесли |

| |українському народу тяжкі страждання. А |

| |затишшя те було перед грізною бурею. |

| | |

| |Уже в жовтні 1647 року польська адміністрація|

| |на Україні була повідомлена про існування |

| |«змо-ви» серед реєстрових козаків. Тоді ж до |

| |комен-данта Кодака дійшли чутки, що «сотник |

| |Хмельницький бунтує козаків». Для перевірки |

| |цих чу-ток з фортеці було послано ротмістра |

| |Радилінського. Зібравши агентурні відомості, |

| |Радилінський підтвердив правдивість |

| |інформації. |

| | |

| |Польська влада не могла довіряти не тільки |

| |реєстровцям, але й найманим німецьким |

| |рейтарам та своїм власним драгунам. Нерідко |

| |траплялося, що ті та інші тікали з Кодацької |

| |фортеці на Запорізьку Січ. Так, наприклад, |

| |втікачами з Ко-дацької фортеці були: у 1645 |

| |році - вахмістр Вітольд Юркевич і драгун |

| |Степан Подобайло, у 1646 році - рейтар Венцер|

| |Ротмайстр, а в 1647 році - навіть лейтенант |

| |німецьких ландскнехтів Рудольф Бенедікс. |

| |(Через кілька років Подобайло став |

| |полковником у козацькій армії Богдана |

| |Хмельницького.) |

| | |

| |У січні 1648 року розпочалася Визвольна війна|

| |українського народу під проводом Богдана |

| |Хмельницького. |

| | |

| |Події вже перших місяців повстання не минули |

| |Кодака, що не дивно, адже це був важ-ливий |

| |стратегічний пункт на Запоріжжі, а крім того,|

| |і добрий орієнтир у безкраїх придніпровських |

| |степах. В інформації, отриманій росій-ським |

| |воєводою С. Болковським у лютому 1648 року, |

| |згадується, що кримські й ногайські тата-ри |

| |вийшли в степ і стоять на Очаківському шляху |

| |напроти Кодака. |

| | |

| |На залогу Кодака покладав певні надії у |

| |при-душенні розпочатого Хмельницьким |

| |повстання новий коронний гетьман Микола |

| |Потоцький. У лютому 1648 року, наказуючи |

| |полковнику Ка-нівського реєстрового полку |

| |разом з полковника-ми Чигиринським та |

| |Переяславським рушити на Запоріжжя для |

| |придушення повстання, Пото-цький наголошував,|

| |що до цих військ приєднаються також 200 |

| |драгунів з Кодацької залоги. Цікаво, що за |

| |чутками, які поширювалися на Україні у травні|

| |1648 року і знайшли відобра-ження у відписці |

| |воєводи Плещеєва, п'ять тисяч реєстровців |

| |були надіслані Потоцьким до Кодака і саме тут|

| |довідалися про перемогу повстанців під |

| |Жовтими Водами. Тоді ж поширилися чут-ки про |

| |взяття військами Хмельницького Кодака і |

| |страту захопленої залоги. Ця інформація не |

| |відповідала дійсності, але вірно те, що вже |

| |тоді, у травні, Хмельницький вжив певних |

| |заходів щодо фортеці. Зв'язати сили |

| |повстанців облогою Ко-дака після |

| |Жовтоводської битви було б явною помилкою, це|

| |б дало простір для дії військам на чолі з |

| |М.Потоцьким, але й залишати у себе в тилу |

| |небезпечну залогу, яка загрожувала шляхам |

| |сполучення гетьманських військ з Січчю, теж |

| |було небезпечно. |

| |Тому, вирушивши з головною частиною військ та|

| |татарами під Корсунь, Хмельницький віддав |

| |розпорядження Ніжинському полковнику Проко-пу|

| |Шумейку вирушити під Кодак. Судячи з |

| |по-дальших подій, завдання, що його дав |

| |гетьман, полягало не в штурмі фортеці, а в її|

| |щільній облозі і ізоляції. Завдання було |

| |виконано, і, коли з Кодака надіслали до |

| |короля шляхтича Собеського (родича |

| |майбутнього польського короля Яна III |

| |Собеського), він не зміг уникнути табору |

| |Хмельницького, де провів п'ять днів і нарешті|

| |був відпущений гетьманом до Варшави. |

| | |

| |Після перемоги під Корсунем облога фортеці |

| |стала ще щільнішою - прибули нові підрозділи,|

| |але штурмів, в усякому разі великих, не було.|

| |Не підтверджується іншими джерелами датована |

| |серпнем 1648 року інформація того ж самого |

| |Собеського, ніби при штурмі Кодака полягло |

| |чотири тисячі повстанців і до фортеці було |

| |надіслано три нових полки. |

| |Добре відомо, що облога Кодака тривала до |

| |кінця вересня - початку жовтня і закінчилася |

| |ка-пітуляцією гарнізону. В той час |

| |розташований під Кодаком табір повстанців |

| |очолювали полков-ники Максим Нестеренко, |

| |Прокіп Шумейко та Яків Волченко. 1 жовтня |

| |комендант фортеці Гродзіцький прийняв умови |

| |капітуляції. Згідно з ни-ми, гармати, яких |

| |налічувалося шість бронзових і сім залізних, |

| |мали бути передані козакам. Пе-редбачалося, |

| |що жовніри вийдуть з Кодака з роз-горнутими |

| |прапорами, барабанами, запаленими ґнотами та |

| |усією звичайною зброєю. Окремим пунктом умов |

| |був гарантований вихід з Кодака ра-зом з |

| |залогою Стефана Чарнецького - польського |

| |посла до гетьмана під Жовтими Водами. Залога |

| |вимагала, крім того, перевезення тіла Стефана|

| |Потоцького до Києва і передачі його там |

| |домініканам, а також вільний вихід разом з |

| |жовнірами ксьондзів. (Зазначимо, що відносно |

| |Чарнецького вимога була виконана повністю. |

| |Пізніше він повернувся у Річ Посполиту і під |

| |час одного з походів на Україну, захопивши |

| |Чигирин і Суботів, наказав викинути з |

| |родинної усипальниці Хмельницьких прах |

| |Богдана Хмельницького і його сина Тимоша.) |

| |Крім вже перелічених вимог, залога домагалася|

| |гарантій виходу у небезпечне місце під |

| |охороною козацького загону на чолі з Максимом|

| |Нестеренком. Тим же днем - 1 жовтня 1648 року|

| |- датується присяга Нестеренка, в якій він |

| |під загрозою небесних кар зобов'язувався |

| |цілими і здоровими доставити польських |

| |шлях-тичів і всю залогу у зазначене ними |

| |місце. |

| | |

| |За даними польської реляції, шляхетське |

| |військо покинуло фортецю 2 жовтня і вирушило |

| |вздовж Дніпра на Крилов. Вже на марші залога,|

| |що налі-чувала 120 чоловік, була розділена на|

| |три части-ни. Одна мала прямувати на Чигирин,|

| |друга - на Вороновку, третя - на Крилов. |

| |Слідом за поляками йшли селяни, які палали |

| |ненавистю до ще недавно могутніх шляхтичів та|

| |драгунів. Під Чигирином частина залоги була |

| |роззброєна, офі-цери ув'язнені, а їх майно |

| |передали дружині Богдана Хмельницького, яка |

| |була на той час у Чиги-рині. Інші члени |

| |залоги частково були страчені козаками та |

| |селянами, частково - втекли. Те са-ме |

| |відбулося у Вороновці та Крилові. Так |

| |вирва-лась назовні давно стримувана ненависть|

| |українських селян та козаків до кодацької |

| |залоги - цього уособлення шляхетського |

| |панування на Україні напередодні Визвольної |

| |війни . |

| | |

| |На початку 1649 року польські комісари, які |

| |вели тоді переговори в Переяславі з урядом |

| |Хмельницького, доносили королю, що, за їх |

| |відомостями, Кодак пустує, а гармати з |

| |фортеці перевезвені до Чигирина та |

| |Переяслава. Колись неприступна фортеця |

| |залишилась тепер у глибокому тилу Війська |

| |Запорізького і не мала стратегічно-го |

| |значення. Цікаво, що під час переговорів у |

| |Переяславі лунали вимоги козацької голоти |

| |за-арештувати комісарів і відправити їх у |

| |Кодак. Це питання обговорювалося і на |

| |старшинській раді, тобто не виключена була |

| |можливість перетво-рення фортеці на тимчасову|

| |в'язницю для польських сановників. |

| | |

| |Влітку того ж 1649 року біля Кодака було |

| |дозволено кочувати татарам. Мабуть, у зв'язку|

| |з цим, а також зі зміною статусу фортеці, |

| |частина українського населення, що жило |

| |навколо Кодака (головним чином ремісники), |

| |покинула свої оселі і вище по Дніпру |

| |заснувала селище Новий Кодак. Ситуація різко |

| |змінилася напередодні возз'єднання України з |

| |Росією. Проти цього союзу виступив кримський |

| |хан, і вже в Переяславських статтях 1654 року|

| |зазначалося, що в Кодаці має утримуватися |

| |залога з 400 козаків. З 1655 року комендантом|

| |фортеці був Герасим Лістровий. |

| | |

| |До 1656 року фортеця була підпорядкована |

| |без-посередньо гетьманській канцелярії в |

| |Чигирині (генеральному обозному). (Пізніше |

| |Кодак чис-лився за Запорізьким Кошем.) Крім |

| |залоги фор-теці, тут було встановлено |

| |берегову сторожу з мисливців-козаків. Тоді ж |

| |у Кодак була переве-зена похідна церква |

| |«архістратіга Михаїла» . У 1659 році |

| |запорізька адміністрація посилила Кодацьку |

| |фортецю як залогою, так і озброєнням. |

| | |

| |Запорізька Січ продовжувала залишатися |

| |вог-нищем антифеодального протесту. |

| |Запорізькі козаки пильно стежили за діями |

| |старшини на геть-манщині й уважно |

| |прислухалися до голосу народних мас, готові |

| |піднятися проти нових гнобителів. Коли в |

| |Росії розгорнулося могутнє селянсько-козацьке|

| |повстання проти феодально-кріпосницьких |

| |порядків під керівництвом Степана Разіна, |

| |повстанням були охоплені й полки Слобідської |

| |України. |

| | |

| |Московський піддячий Наум Колесников, бувши в|

| |Астрахані, доносив царю: «Да у него ж де |

| |Стеньки в войска, с которым он в Астрахань |

| |пришел, большая половина меж Донскими |

| |хохлачей Черкас». Приблизно те ж саме писав |

| |піп Іван з Лискова Нижегородського повіту, що|

| |був тоді на Дону: «...рекою де Доном вниз |

| |Черкаси в малих лотках идут беспрестанно...».|

| |Царський уряд мав підстави вважати, що саме |

| |Кодацька фортеця була базою, навколо якої |

| |формуються ці загони та готуються «малые |

| |лотки», на яких потім ватаги козаків йдуть |

| |вверх по Самарі, волоком до Сіверського |

| |Донця, а там і на Дон. У Москві отри-мали |

| |також повідомлення, що кошовий отаман Іван |

| |Сірко у травні 1670 року десь поблизу Кодака |

| |зустрівся з правобережним гетьманом |

| |Дорошенком і вів з ним переговори про спільні|

| |дії з Степаном Разіним. |

| | |

| |У 1672 році царська адміністрація зробила |

| |ревізію Кодацької фортеці, про що залишився |

| |цікавий документ. Офіційна «люстрація» так |

| |описувала Кодак: «Город Кодак, земляной вал |

| |стоит на Днепровских верхних порогах, под |

| |первым урочищем Кодаком на той стороно Днепра|

| |от Києва; а строили по указу польского |

| |Владислава короля тот город немцы тому лет 40|

| |или больше, а бойницыі сделаны из земли, а |

| |палей и обломков нет. А от порогов кругом его|

| |ров обрезной... А мерою-де тот город Кодак |

| |кру-гом 900 сажен. Пушек в нем две железные |

| |городовые да две затинные пищали; а сколько к|

| |тем пищалям ядер и зелья, фитилю и запасов, |

| |того они не ведают». |

| | |

| |У 60-90-х роках XVII століття Кодацька |

| |фортеця відігравала важливу роль у системі |

| |оборони південних кордонів України і всієї |

| |Російської держави від Туреччини та її васала|

| |- Кримського ханства. |

| | |

| |На початку XVIII століття Кодак став місцем |

| |перебування народного ватажка Кіндрата |

| |Булавіна, що готував тут повстання проти |

| |царських воєвод. Після Полтавської битви 1709|

| |року за наказом російського воєводи Яковлєва |

| |фортеця була зруйнована. Царат мстився таким |

| |чином за перехід на бік шведів запорізької |

| |старшини. |

| | |

| |Так припинила своє існування Кодацька фортеця|

| |- одна з визначних пам'яток Дніпропетровщини,|

| |пов'язаних з історією Визвольної війни |

| |українського народу під проводом Богдана |

| |Хмельницького. На залишках фортеці свого часу|

| |було встановлено знак «Пам'ятник історії |

| |республіканського значення фортеця Кодак. |

| |Знаходиться під охороною держави». |

| |Зараз на території зони, що охороняється |

| |законом, діє гранітний кар'єр, у якому з |

| |ранку до вечора гудуть потужні екскаватори...|